Кому у Польщі заважало"здобуття" Києва Болеславом Хоробрим
trim_c — 01.09.2018 Теги: Ришар Юрий РудницкийНещодавно депутат Європарламенту від правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" Ришард Чарнецький дозволив собі на профілі в Twitter недружній випад на адресу України. Приводом став 1000-літній ювілей "здобуття" Києва Болеславом Хоробрим – польським князем, а пізніше першим польським королем.
"Кому це заважало?" - написав депутат. Однак про те, чим усе закінчилося, пан Чарнецький – до речі, історик за освітою, випускник Вроцлавського університету – промовчав.
Похід Болеслава на Київ був епізодом родинного сутяжництва за руський трон між двома Рюриковичами: Ярославом і Святополком. Польський князь виступив на боці свого зятя Святополка.
І тут варто зупинитися на деяких обставинах, пов’язаних із ситуацією навколо руського престолонаслідування на початку ХІ ст.
Насамперед, походження Святополка. Воно досі залишається дискусійним. Перший Новгородський літопис нібито визнає його законним сином Володимира Великого. Те ж саме можна сказати про хроніку Тітмара Мерзебурзького. Принаймні якихось деталей, що стверджували би протилежне, у жодному з двох згаданих джерел не повідомляється.
Натомість "Повість временних літ", а слідом за нею і Ян Длугош, повідомляють, що коли Володимир вбив свого брата Ярополка, то взяв у якості "трофея" його дружину, котра нібито вже була вагітною Святополком. Цим, мовляв, і пояснюється нелюбов Володимира до Святополка.
Якщо прийняти версію від "Повісті…", то стає зрозуміло, що справа тут не стільки в "родинній честі", скільки в тому, хто мав успадкувати руський трон. Адже Святополк виявлявся спадкоємцем законного шлюбу його діда, князя Святослава Завойовника! Володимир же, як відомо з тієї ж "Повісті…", народився від позашлюбного зв’язку Святослава зі слов’янкою.
І хоча серед вікінгів (а саме вони тривалий час складали давньоруську військову і княжу еліту) позашлюбні діти конунгів мали рівні права із законними й могли отримати непогані перспективи, у черзі на трон вони не були першими. "Бастардам" доводилося доходити рівних прав за допомогою меча. Що власне Володимир і робив.
Святополк же, як нащадок Ярополка (якщо він справді ним був), тобто законного сина Святослава, мав кращі шанси на великокняжу владу, у порівнянні з байстрюком Володимиром і його нащадками. У тому числі з Ярославом – сином Володимира і полоцької княжни Рогнеди.
Інша справа, що Ярослав виявився в підсумку сильнішим.
Святополк був одружений на незнаній на ім’я доньці Болеслава. І саме до свого тестя звернувся Святополк після поразки від Ярослава в 1016 році під Любечем. Родинний обов’язок перетворював таким чином Болеслава у "цербера на підхваті" для зятя.Зрештою, нічого оригінального – то була типова практика в середньовічній Європі.
У нашому випадку варто додати, що Болеславу, окрім підтримки родича, йшлося про повернення "Червенських міст". На цей уламок почилого в бозі Великоморавського князівства іще в кінці Х століття однаково облизувалися Русь і Польща. Тільки Володимир Святославович виявився в цьому випадку спритнішим від польського Мєшка.
Болеслав успішно скористався шансом. І родинний обов’язок – треба визнати – теж виконав добросовісно. Причому аж занадто. Бо надмірна старанність зрештою зашкодила його ж людям.
Акція "Рось"
Болеслав Хоробрий помер у 1030 році. Через рік, як повідомляє "Повість временних літ", князь київський Ярослав і чернігівський Мстислав відвоювали Червенські міста, взявши багато полонених.
Після того, як князі поділили полон між собою, Ярослав поселив "своїх" поляків по берегах річки Рось – правої притоки Дніпра (територія сучасних Вінницької, Київської та Черкаської областей, а також частково Житомирської). "Там вони живуть і досі", - пише автор "Повісті…"
От власне чим для них і обернулася перемога Болеслава Хороброго – примусовою депортацією з рідних земель (хоча і в якості полонених). І це ще одна відповідь на запитання Ришарда Чарнецького.
Ніхто не ангел…
Зрозуміло, що на цьому історія не завершилася. І руські, і польські князі й надалі вирішували свої родинні справи силою зброї. А особливо коли династії Рюриковичів і Пястів з’єдналися після шлюбу князя Болеслава Кривоустого зі Збиславою Святополківною (хоча й до того були такі випадки). Нащадками від цього шлюбу є руський король Данило і польський Казимир Великий.
І поляки, і русини – предки українців були як загарбниками, так і оборонцями, хтось більшою мірою, хтось меншою... Львів був узятий Казимиром Великим, але перед тим Люблін за часів короля Льва Даниловича був частиною Руського королівства, котре у нас досі сором’язливо називають "Галицько-Волинським князівством".
Одним словом, усі хороші. І кожній стороні є що пригадати іншій. Але коли це роблять політики, байдуже чи з польського чи з українського боку – стає гидко. І тішить те, що знайшлися поляки, котрі негативно відреагували на недоречну іронію Чарнецького. Нинішні правлячі "правдолюбні" кола Польщі, до яких належить і Ришард Чарнецький, воліють дуже вибірково пам’ятати польську історію і інструменталізувати її для мобілізації свого не дуже освіченого електорату.
Отака собі історія священного меча.
Який виявився підробкою - із "священними" речами таке буває часто, адже вони і з’являються аби підкріпити національні міфи
Загалом досить типова для доби та надто вже розгалуженого роду Рюриковичів, яких такі виявилось забагато для Східної Європи.
А позаяк земля була хоча й "веліка і обільна", але все ж таки не безкінечна, то на усіх нащадків її не вистачало, через що й шли між ними нескінченні війни та сварки, а відтак і вийшло, що "порядка вовсе нет".
Але це вже зовсім інша історія
PS Да, чуть не забыл.
Напоминаю своим российским читателям, что слово "Руський" в украинском тексте следует переводить на русский язык как "Украинец" либо "Украинский" - если вообще переводить, а не транслитерировать
Оставить комментарий
Популярные посты:
Комсомольская правда | Пьер Ришар поблагодарил волгоградского художника за свой портрет Комсомольская правда Получать благодарность за свое творчество всегда приятно. Но, наверное, особенно подкупает спасибо, прозвучавшее из уст настоящего мэтра. Андрей Шатилов, создающий свои полотна в основном в стиле апп арт, приехал весной этого года во Францию. В небольшом городке ... Пьер Ришар поблагодарил за свой портрет художника из Волгограда Пьер Ришар передал привет астраханскому художнику Пьера Ришара впечатлила картина астраханского художника |
Первый канал | Пьер Ришар. Главный французский блондин. Доброе утро. Фрагмент выпуска от 16.08.2018 Первый канал Во Франции Пьер разъезжает на мотоцикле. В 84 ему предлагают роли крутых парней и героев-любовников. А он мечтает сыграть пса. Ришар обожает Булгакова и надеется сняться в роли Шарикова, например, во французской версии «Собачьего сердца». Персоны: Пьер Ришар. |